Алкоголь змінює механізм формування пам’яті на молекулярному рівні

Лише кілька склянок алкоголю змінюють сам спосіб формування наших спогадів на молекулярному рівні. Про це розповідає нове дослідження, проведене групою вчених з американського Університету Брауна (Brown University), результати якого були опубліковані в журналі «Нейрон» (Neuron).

Американські вчені вирішили дослідити роль молекул і генів у кодуванні спогадів, пов’язаних з «системою винагороди».

Відправною точкою дослідників був відносно просте питання: чому люди вперто вживають речовини, які надають неприємне вплив на їх тіло і мозок? Наркотичні засоби як сильного, так і слабкого дії (опіати, алкоголь тощо) часто викликають неприємні наслідки: нудоту, блювоту, головні болі, похмілля. Чому ж ми пам’ятаємо тільки хороші відчуття, пов’язані з цими нейротоксинами, і забуваємо негативні відчуття?

Працюючи з плодовими мушками, яких «присадили» на алкоголь, вчені досліджували ролі різних генів і білків, що беруть участь у формуванні залежності і системи винагороди.

Першим кроком стало виявлення молекул, які змінюються, коли виникає тяга до алкоголю чи наркотиків або синдром відміни наркотичного препарату. Це важливий аспект проекту, який може допомогти знайти нові методи лікування наркозалежності зниженням інтенсивності приємних спогадів, пов’язаних зі зловживанням наркотиками.

Дослідники виявили, що одним з основних білків, що змушує мушок шукати алкоголь, є «Notch» (сімейство трансмембранных білків, що містять повторювані позаклітинні послідовності — домени EGF і DSL). Notch діє першим у сигнальних шляхах, які відіграють роль у розвитку ембріонів і мозку у всіх тварин, включаючи людей.

Дослідники також виявили, що гени D2-подібних рецепторів (D2 – рецептор дофаміну 2 типу), які беруть участь у цих сигнальних шляхах, також страждають від алкоголю. Ці гени продукують білок в нейронах, який розпізнає дофамін, медіатор, який викликає приємні відчуття, який, як відомо, відіграє певну роль у кодуванні позитивних спогадів.

У досліджених «шляхи винагороди», вчені виявили, що молекулярні сигнали не змінилися, а кількість створеного білка залишалося незмінним. Тим не менше, сталося невелика зміна в самій версії виробленого білка.

Карла Каун пояснила результати дослідження за допомогою наступної аналогії з людьми:

«Одного келиха вина достатньо, щоб активувати цей шлях, але він повертається в нормальний стан протягом години. Після трьох склянок з годинною перервою між ними він не повертається в нормальний стан протягом 24 годин. Ми вважаємо, що такого роду сталість, швидше за все, змінює генне вираз у схемах пам’яті», — каже Карла Каун.

Источник: medportal.ru

Похожие записи