Що треба знати про цукровому діабеті

Чотирнадцятого листопада відзначається Всесвітній день боротьби з діабетом. За даними Міжнародної діабетичної федерацие IDF, половина людей з діабетом не знає про своє захворювання. При цьому запобігти ускладнення цієї підступної хвороби може лише рання діагностика і своєчасно почате лікування. Як розпізнати діабет на ранній стадії і чи можна йому запобігти, розповіла провідний експерт Центру молекулярної діагностики (CMD) ЦНДІ Епідеміології Росспоживнагляду Марина Вершиніна.

Чому людина хворіє на діабет

Цукровий діабет першого типу розвивається переважно у дитячому і молодому віці. Причиною є загибель особливих клітин підшлункової залози, які виробляють інсулін. Хвороба розвивається швидко, дебютує важкими симптомами. Та врятувати життя може замісна терапія – інсулін у вигляді ліків.

Цукровий діабет другого (дорослого) типу розвивається, в основному, у літніх людей. Тканини втрачають здатність відповідати на дію інсуліну. Спочатку підшлункова залоза виробляє все більше і більше інсуліну, щоб подолати опір в тканинах. Але потім її можливості виснажуються, і вироблення інсуліну знижується. Хворі люди часто не помічають симптомів до тих пір, поки зміни в організмі не стануть незворотними.

Як розпізнати діабет другого типу

Цукровий діабет другого типу розвивається і прогресує досить повільно, поступово. Хворий, як правило, не відчуває різке погіршення самопочуття, встигає звикнути, пристосуватися до змін. В цьому і полягає підступність діабету. Нерідко його діагностують лише на стадії розвитку ускладнень, що суттєво погіршує прогноз захворювання.

Проте є ознаки, на які слід звертати увагу. Пацієнти з цукровим діабетом відчувають слабкість, підвищену стомлюваність, погану переносимість повсякденному фізичного навантаження. Найбільш специфічні для діабету симптоми – підвищене сечовиділення (організм намагається вивести накопичені в крові глюкозу), спрага (рідина необхідна, щоб «розбавити» глюкозу в крові і компенсувати її втрати з сечею) і підвищений апетит (клітини органів і тканин «голодують», не отримуючи глюкози). Характерними скаргами є свербіж шкіри, поява фурункулів, загострення кандидозу (молочниці), приєднання грибкових інфекцій шкіри і нігтів. Відзначається зниження гостроти зору, поява незрозумілих відчуттів (відчуття «повзання мурашок», поколювання) на різних ділянках тіла.

Оцінити свою власну ступінь ризику розвитку цукрового діабету можна за допомогою заповнення спеціалізованих анкет-опитувальників. Одним з найбільш рекомендованих є опитувальник FINDRISC (The Finnish Diabetes Risk Score), розроблений фахівцями Фінської діабетичної асоціації. Цей опитувальник доступний в мережі Інтернет. Пройти онлайн-тестування можна на сайті нашої лабораторії. Якщо за результатами анкетування набрані бали свідчить про підвищеного ступеня ризику, необхідно пройти лабораторне обстеження.

Що це за обстеження

До появи симптомів, на стадії мінімальних патологічних змін, цукровий діабет, переддіабет і можна виявити лише на підставі результатів лабораторного обстеження. Тому якщо пацієнт входить у групу підвищеного ризику розвитку цукрового діабету другого типу, необхідно регулярно здавати аналізи. Найбільш важливими аналізами є глюкоза крові і рівень глікованого (глікозильованого) гемоглобіну.

Вимірювання глюкози в крові за допомогою побутового глюкометра не підходить для встановлення діагнозу (цей прилад використовується для самоконтролю в процесі лікування). Якщо глюкометром виміряний підвищений рівень глюкози, цей результат обов’язково необхідно перевірити у лабораторії.

На ранніх стадіях порушення вуглеводного обміну рівень «тощаковой» глюкози часто залишається в межах норми. Тому рекомендують досліджувати і рівень глікованого гемоглобіну (біохімічне з’єднання, яке утворюється при тривалому взаємодії гемоглобіну еритроцитів з глюкозою). Еритроцити (червоні клітини крові) живуть у кров’яному руслі близько 3 місяців тому підвищений рівень глікованого гемоглобіну свідчить про те, що рівень глюкози в сироватці був стабільно підвищений, принаймні, протягом декількох тижнів.

Лікар-ендокринолог ставить діагноз цукрового діабету, предіабету і тільки за результатами повторного тестування. Критерії діагнозу враховують результати навантажувального тесту з глюкозою («Пероральний тест толерантності до глюкози»). У пацієнта досліджують рівень глюкози в пробі крові, взятої натщесерце. Потім дають випити насичений розчин глюкози та повторно вимірюють глюкозу в сироватці через 2 години, за цей час рівень глюкози повинен знизитися менше 7,8 ммоль/л. Але цей тест можна проводити тільки під контролем лікаря.

Що таке переддіабет

Переддіабет – це раннє порушення вуглеводного обміну, що може бути виявлено лабораторними методами (проведення перорального глюкозотолерантного тесту). Глюкоза в крові таких пацієнтів може залишатися підвищеною через 2 години після вживання порції глюкози в їжу або помірно підвищується натщесерце.

Стан предіабету оборотно, це ще не хвороба. Але тільки за умови активної зміни способу життя: перегляду харчових звичок (зниження калорійності, обмеження жирів і простих вуглеводів), зниження маси тіла (цільове значення – 5-7% від вихідної), регулярної фізичної активності (ходьба, плавання, велосипед – не менше 150 хвилин на тиждень). За рішенням лікаря можуть бути призначені лікарські препарати.

Хто в групі ризику

Ризик розвитку цукрового діабету другого типу в будь-якому віці збільшує надмірна вага. Особливо високий ризик у людей, схильних до абдомінальне ожиріння за типом (накопичення жирової тканини переважно в області живота). Згідно з національним рекомендацій «Профілактика хронічних неінфекційних захворювань», понад 80% випадків ЦД 2 пов’язане з надмірною вагою і ожирінням.

Факторами ризику пацієнтів з нормальною вагою є спадковість, етнічна приналежність, вік, підвищений артеріальний тиск, шкідливі звички, низька фізична активність, а також недостатнє споживання продуктів, багатих харчовими волокнами. Однак з високим споживанням цукру ризик захворіти на цукровий діабет безпосередньо пов’язаний: підвищений рівень глюкози в крові у хворих на діабет – не причина, а наслідок.

Хвороба не передається у спадок, але у людей, чиї родичі хворі на діабет, ризик захворіти вище, ніж у загальній популяції. Перешкоджати реалізації генетичної програми можуть здоровий спосіб життя, раціональне харчування і достатня фізична активність.

Чи обов’язково лікувати діабет

Лікувати діабет потрібно обов’язково. За допомогою сучасних лікарських препаратів можна домогтися дуже ефективного контролю над обміном вуглеводів. Чим краще буде налагоджений механізм штучної регуляції рівня глюкози, тим нижче ризик ускладнень. Однієї дієти тут недостатньо – корінь проблеми криється в гормоні інсуліні, який є головним регулятором рівня цукру в крові. А призначення спеціальної дієти переслідує тільки одну мету – знизити навантаження на інсулярний апарат. Харчові надмірності при діабеті дозволені, але й обмеження в прийомі їжі не вирішують проблему. А голодування при діабеті взагалі категорично протипоказано.

Пацієнтам з першим типом цукрового діабету життєво необхідні ін’єкції інсуліну. Дорослим пацієнтам з діабетом другого типу, як правило, призначають таблетовані препарати, що допомагають знизити рівень цукру в крові. Такі препарати стимулюють підшлункову залозу до вироблення додаткової кількості інсуліну, що дозволяє подолати опірність (резистентність) тканин, або підвищують чутливість тканин до інсуліну. Але в тих випадках, коли взяти під контроль показники вуглеводного обміну не вдається, ін’єкції інсуліну призначають і при цукровому діабеті другого типу.

Адекватно підібрана лікування і ретельне дотримання приписів лікаря, регулярний контроль лабораторних показників дозволяють жити повним життям довгі роки.

Источник: medportal.ru

Похожие записи