Сім плюс п’ять

Найуспішніша програма лекобеспечения «7 високовитратних нозологій» (7 ВЗН) буде розширено майже вдвічі. Але з цим пов’язані і додаткові ризики, попереджають експерти. Вже зараз більше половини учасників програми мають проблеми з отриманням ліків по основному захворюванню. А з включенням у федеральну програму препаратів другої лінії, абсолютний дефіцит бюджету програми буде відчуватися все сильніше.

Існуючий список високовитратних нозологій виглядає так: гемофілія, муковісцидоз, гіпофізарний нанізм, хвороба Гоше, злоякісні новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених їм тканин, розсіяний склероз, а також допомога людям після трансплантації органів або тканин. З наступного року, згідно зі змінами, внесеними цим літом в федеральний закон «Про основи охорони здоров’я громадян у РФ», перелік високовитратних нозологій поповнять ще 5 захворювань: гемолітико-уремічний синдром, юнацький артрит з системним початком, мукополісахаридоз і типу, мукополісахаридоз II типу, мукополісахаридоз VI типу.

Програма, яка зберігає життя

Результатів і перспектив федеральної програми був присвячений форум «10 років програмі 7 нозологій», що пройшов у п’ятницю з ініціативи Всеросійського союзу громадських об’єднань пацієнтів. Десять років тому російські власті зробили дуже важливий крок, запустивши федеральну програму «7 ВЗН», за цей час був накопичений унікальний досвід для всієї вітчизняної системи охорони здоров’я з централізованого супроводу лікування важких груп пацієнтів. «Програма зберігає життя сотням тисяч людей. Якби не вона, декого з присутніх в залі вже просто не було б. За ці роки зросла якість життя пацієнтів з гемофілією – 46% з них працюють, цей показник удвічі зріс з 2008 року», – розповів співголова Всеросійського союзу пацієнтів, президент Всеросійського товариства гемофілії Юрій Жулев.

З іншого боку, відзначали експерти, у світі з’явилися препарати другої, інноваційної лінії, а також можливості патогенетичного лікування (коли лікарський препарат усуває якусь ланку патогенезу спадкових захворювань) захворювань, що не входять в програму.

Включення п’яти додаткових захворювань у програму «7 ВЗН» дозволить закуповувати ліки для їх лікування за рахунок федерального бюджету, а не за рахунок регіонів. Мова йде про суму близько 7 мільярдів рублів щорічно. І це дуже добре для пацієнтів: за офіційними даними, виконання федеральної програми становить 98%, в той час як середня забезпеченість хворих за програмами, покладеним на плечі суб’єктів РФ, набагато нижче, і сильно різниться залежно від регіону.

«Ми очікували побачити більш благополучну картину»

Втім, далеко не все гладко і з федеральними пільговиками.На Форумі були представлені результати дослідження якості життя та економіки програми «7 ВЗН». Як показав аналіз 956 анкет пацієнтів – учасників програми, 52% з них відчувають проблеми з отриманням ліків навіть по основному захворюванню. 67% респондентів доводилось міняти препарат для лікування основного захворювання від двох до десяти разів. Серед інших проблем пацієнти називали доступність інноваційних препаратів, збереження схем лікування, можливість соціальної реабілітації та проблеми з отриманням препаратів в стаціонарах. «Будемо говорити відверто: пацієнти везуть в сумках потрібний препарат для того, щоб їм надали допомогу в стаціонарі», – заявив Жулев.

Крім того в різних групах пацієнтів різниться і рівень доступності препаратів. За словами Жулева, починаючи дослідження, його автори очікували побачити більш благополучну картину. Але, мабуть, внесли свій внесок одна-дві нозології, якими хворі відчувають найбільші матеріальні труднощі, пов’язані з придбанням ліків. Зокрема, про такі труднощі повідомили 85% хворих на розсіяний склероз.

«Зловживання на місцях»

Дискредитують програму і «зловживання на місцях», зокрема, факти нераціонального розподілу препаратів. Про це розповіла директор Департаменту лікарського забезпечення і регулювання обігу медичних виробів Моз Росії Олена Максимкина. В якості прикладу вона навела моз Калінінградській області, який подав заявку на один з найбільш дорогих препаратів (леналидомид) для 20 пацієнтів. При цьому 12 з них не були жителями регіону. А в Санкт-Петербурзі Росспоживнагляд виявив 104 незатребувані упаковки препарату вартістю понад 50 млн рублів. І при цьому багато пацієнтів у різних регіонах отримують значно меншу кількість упаковок препаратів, ніж треба, або не мають їх взагалі. «Це до питання про те, наскільки ефективно ми витрачаємо навіть ті ресурси, які у нас є», — зазначила Максимкина.

Але, в будь-якому випадку, програма «7 ВЗН» довела свою ефективність – за рахунок централізації та грамотного управління. Тим більше, що за 10 років кількість пацієнтів у федеральних регістрах зросла у 10 разів (за рахунок збільшення числа нужденних – на 8-16% в рік і зростання тривалості їхнього життя), а фінансування росте практично лише на рівні інфляції. Так, у 2011 році на цю програму було виділено 38,2 млрд рублів, в 2014 – 40,5 млрд рублів, в 2018 – 43,6 млрд рублів.

Додаткові ризики

Між тим, за словами Максімкіна, в цьому році в федеральну програму було включено безпрецедентно велика кількість препаратів другої лінії. А це означає, що абсолютний дефіцит бюджету програми буде відчуватися все сильніше. Додаткові ризики створює і розширення програми «7 ВЗН». За оцінкою співголови Всеросійського союзу пацієнтів, президента Загальноросійської громадської організації інвалідів-хворих на розсіяний склероз Яна Власова, в нинішньому році недофінансування програми вже склало 7 млрд рублів. У наступному році дефіцит коштів програми досягне 10,7 млрд рублів, а в 2020 році – 15 млрд рублів. І вже з’явилися звернення з боку пацієнтів в суди.

Про тих, хто залишається «за бортом» програми «7ВЗН», тобто пацієнтів, які потрапляють під дію програм «24 рідкісних захворювань», нагадала Уповноважений при президентові РФ з прав дитини Ганна Кузнєцова. За її словами, забезпечення лікарськими засобами дітей з орфа захворюваннями, відповідальність за які лежить на суб’єктах РФ – причина безлічі скарг з регіонів. І це не справедливо, дорогі ліки для дітей з усіма рідкісними захворюваннями слід закуповувати централізовано, вважає омбудсмен. Вона запропонувала чиновникам і членам пацієнтських спільнот представити свої ініціативи на розгляд Експертної ради при Уповноваженому, засідання якого відбудеться 22 листопада.

Самі влада має намір вирішувати цю проблему за рахунок імпортозаміщення. На сьогоднішній день 40% лікарських препаратів у програмі високовитратних нозологій – вітчизняного виробництва, заявив заступник міністра промисловості і торгівлі Сергій Цыб. На момент старту програми «7ВЗН» в Росії проводився лише один такий препарат. Зараз в програмі з 27 міжнародних непатентованих найменувань 19 вже випускаються в Росії на виробництві повного циклу. За даними Циба, це дало 7 млрд рублів економії за 5 років, дозволило збільшити кількість забезпечених ліками пацієнтів. Зокрема, мова йде і про інноваційних моноклональних антитіл. «Орфанні захворювання дали поштовх для технологічного розвитку фармацевтичної галузі, – зазначив Цыб. – Ми і далі будемо розвивати компетенції з урахуванням нових п’яти нозологій, за яким ряд продуктів вже знаходяться у стадії клінічних досліджень».

Источник: medportal.ru

Похожие записи